Історія бібліотеки

Як починалося

  Першим бібліотекарем школи № 14 була Хороманська Наталія Фадеївна. Яка розпочала свою трудову діяльність, як бібліотекар з 3 березня 1947 року.

  В 1949 році в списках випускників Кам’янець – Подільского культосвітнього технікуму появилось прізвище Хороманська, в якому вона навчалась заочно.

  Згодом її прізвище можна було побачити в списках студентів-заочників Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. Адже бібліотекарю потрібні грунтовні знання.

  Інтерес до бібліотечної роботи у Наталії Фадеївни не випадковий. Вона була людиною великої культури, знала силу книги, широко пропагувала її. Ще в дитинстві вона зрозуміла, що книга перша необхідність. В рідній сім’ї книгу завжди шанували.

  Реалізуючи ідеї В.О. Сухомлинського про виховання школяра допитливим, вдумливим читачем, з ініціативи директора школи А.Б. Резніка була створена в школі система формування  “бібліотечної грамоти учнів”, підвищення їх читацької культури, утвердження культу Книги. І ці важливі питання втілювала в життя Хороманська Н.Ф.

  Використавши тематичний план, розроблений Ленінградським державним педагогічним інститутом імені Н.К. Крупської, внесли до нього необхідні зміни та доповнення і запровадили систему бібліотечних уроків у всіх 1-8 класах.

  Набуті на бібліотечних уроках знання і вміння закріплювалися бібліотечною практикою, в ході якої під керівництвом бібліотекаря Хороманської Н.Ф. учні знайомилися з книжковим фондом шкільної бібліотеки, оволодівали навичками класифікації, розставляючи книги на полицях чи дістаючи з них відповідні видання, підшивали газети, обліковували нові надходження, працювали з каталогами, словниками, випускали стінгазети, оформляли тематичні стенди “ Прочитай, це цікаво!”.

  Завершувались заняття з оволодіння азами бібліографії бібліотечними заліками, які були по суті громадським оглядом набутих у цих галузі знань і вмінь. Наприклад, учням пропонувались такі питання:

  Які ти знаєш газети для дітей?

  Які словники ти знаєш?

  Як вести щоденник читача?

  Які енциклопедії ти знаєш?

  Як розташований матеріал у ВРЕ?

  Розкажи про алфавітний каталог?

А останнє питання у білеті було практичне, тобто робота зі словниками, енциклопедіями, довідниками, тощо.

Ефективною формою  виховання у школярів інтересу до книги, читання став у  школі захист читацького формуляру.  За формою проведення – це співбесіди про  прочитані книги, в яких активну участь беруть не лише  учень, що захищає свій формуляр, а й група опонентів .
 Захист спонукав учнів до читання, розвивав уважність, мислення, мовлення, навички публічного виступу, вміння відстоювати власне розуміння прочитаного.

У старших класах розмова про книги набувала здебільшого тематичної спрямованості. Так народилася в Гайворонській п'ятій ще одна оригінальна форма позакласної роботи -  захист читацького інтересу.  Метою захисту була перевірка обсягу знань і глибини інтересу учня до обраної теми, певної професії.
Читацький інтерес учні захищали не лише з літератури, біології, хімії,  математики, фізики, історії, географії, а й з проблем спорту, медицини, космонавтики, педагогіки тощо. Перед захистом інтересу нерідко організовувались тематичні виставки. Шкільне радіо і стіннівка повідомляли прізвища учнів , тему їх захисту, місце і час проведення.

Традиційним став у школі  Тиждень книги  як підсумок великої і копіткої роботи, яку проводили протягом року у творчій співдружності з шкільним бібліотекарем вчителі, вихователі ГПД, учнівський актив. Започатковано проведення тижня було у 1973 році. До  програми підсумкового вечора, яким завершувався тиждень, були включені звіт старости бібліотечного гуртка, конкурси з бібліографії та ерудитів, концерт художньої самодіяльності.

Наше сьогодення…

  “ Бібліотека – це відкритий стіл ідей, за який запрошений кожний”, -  говорив О. Герцен,  і це не випадково, тому що до шкільної бібліотеки дійсно постійно приходять діти, вчителі, батьки і бібліотекарю необхідно всім надати потрібну літературу, згідно з їхніми запитами.

  Мені часто згадуються слова І. Еренбурга, які звучать цілком сучасно про бібліотекаря не як про реєстратора або службовця, який спостерігає, чи всі книги на полицях, а як про людину, яка допомагає читачам активно їх використовувати. І. Еренбург порівнює працю бібліотекаря з працею вчителя, письменника. “Кожен письменник дивиться на бібліотекарів з надією, з ревнощами, з любов’ю”, - писав він.

  Шкільна бібліотека відіграє неабияку роль у справі навчання і виховання підростаючого покоління, а також у підвищенні фахового рівня вчителя.

  Саме від бібліотеки, як інформаційного культурного центру навчального закладу,ь від достатнього рівня її інформування залежить якість навчально-виховного процесу і, врешті, - успіх учителя й учня.

  Саме у бібліотеці відбувається інтеграція всіх видів і форм поширення знань, забезпечується єдність інформації, освіти, виховання та дозвілля. За влучним висловом В.О. Сухомлинського, школу неможливо уявити без бібліотеки, як народ без імені, без пам’яті, без історії; школа – це перш за все слово, книга і живі людські стосунки.

Також важливу роль відіграє і сама особистість бібліотекаря, як інтелектуального резерву, діяльність якого проектується на всіх учасників навчально-виховного процесу, його професіоналізм, любов до дітей і книги, здатність до сприйняття, поєднання і практичного впровадження традиційних  і нових

1 вересня 1994 року була збудована біля старої школи нова будівля школи.  І бібліотеку  з старої школи перенесли в нову будівлю. Приміщення бібліотеки стало набагато більшим,  просторішім. В бібліотеці з'явився читальний зал на 12 посадочних місць.

Основні функції шкільної бібліотеки

-          Довідково – бібліографічне забезпечення навчально-виховного процесу;

-          - інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;

-          - популяризація літератури;

-           Вивчення  та розвиток читацьких інтересів, керівництво читанням дітей.

-          Довідково – бібліографічне забезпечення навчально-виховного процесу;

-          - інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;

-          - популяризація літератури;

-           Вивчення  та розвиток читацьких інтересів, керівництво читанням дітей.